Бої за Донецький аеропорт – одні з найзапекліших у війні на сході України – тривали з травня 2014-го до 20 січня 2015 року. Понад 242 дні українські військові, добровольці, медики й волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ і проросійських бойовиків, затято відстоюючи рідну землю. Звитяжна оборона летовища стала символом незламності та бойового духу нашого війська, а захисники терміналів отримали почесне ймення «кіборги».
У березні 2014-го, на тлі окупації Російською Федерацією Кримського півострову та розгортання агресором сепаратизму у Донецькій і Луганській областях, військовослужбовці 3-го окремого полку спецпризначення та 95-ї окремої аеромобільної бригади взяли під охорону Донецький аеропорт. 17 квітня 2014-го окупанти вперше безуспішно спробували захопити аеропорт, а 6 травня всі польоти через летовище припинилися.
Друга спроба противника взяти під контроль ДАП відбулась 26 травня. У новий термінал зайшли підрозділи російських військ і бойовиків. Завдяки скоординованим діям авіації та наземних сил ворога було витіснено із займаних позицій, а летовище перейшло під контроль сил АТО.
Після бою 26 травня протягом всього літа на летовищі не відбувалося значних вогневих сутичок, перестрілки мали короткочасний та епізодичний характер.
10 липня 2014-го противник обстріляв із мінометів позицію зенітників 72 бригади. Один воїн загинув. За кілька днів ще один наш захисник помер від ран. Українська армія зазнала перших бойових втрат в Донецькому аеропорту.
З вересня 2014 року в аеропорту розпочалися важкі бої. Усупереч Мінським домовленостям ворог активізовує бойові дії.
Українські військовослужбовці утримували старий і новий термінали. Контроль над районом, прилеглим до летовища, поклали на 2 батальйонно-тактичну групу 93 окремої механізованої бригади, підрозділи 3 окремого полку спецпризначення і 74 окремого розвідувального батальйону. Також оборону тут посилили бійці 79 й 95 аеромобільних бригад ЗСУ та добровольці.
Опорним пунктом сил АТО стало селище Піски — через нього захисникам аеропорту поставляли провізію й боєприпаси, відбувалася ротація. У цьому ж селищі розгорнули артилерію вогневої підтримки.
Окупанти накривали позиції сил АТО з артилерії й мінометів — до 50 обстрілів щодня. Наші бійці взяли в полон 7 військових російської армії, зокрема офіцера-артилериста.
До кінця вересня бойові дії мали короткочасний та епізодичний характер.
28 вересня 2014-го відбулися два бої, у яких загинули 9 та було поранено 14 військовослужбовців. Крім того, від ворожого вогню втрачено дві машини БТР-80. Одному із загиблих, офіцеру 93 бригади капітану Сергію Колодію, присвоєно званням Героя України (посмертно). Проти української сторони діяли два танки Т-72. Одного з них знищив екіпаж Героя України Євгена Межевікіна.
3-6 жовтня російські окупаційні війська знову здійснили кілька спроб штурму ДАП, під час яких загинуло 11 українських бійців.
29 та 30 листопада під час штурму ворогом старого терміналу двоє українських бійців загинуло, 6 було поранено. Сили АТО залишили приміщення старого терміналу та зосередились на території нового.
У період з 30 листопада й до 11 грудня в Донецькому аеропорту відбулася ротація «кіборгів». Українські позиції зайняли бійці 90 аеромобільного батальйону, який увійшов до складу новосформованої 81 аеромобільної бригади. Усі бої першої половини грудня довелося вести воїнам цього славнозвісного батальйону.
1 січня 2015-го проросійські сили зі штурмом намагалися прорватися в новий термінал, але після запеклого кількагодинного бою з втратами їх відкинули. Під час «новорічного» зіткнення загинув український захисник десантник Любомир Подфедько, під ногами якого розірвалася ворожа граната.
У ніч на 11 січня з Донецького аеропорту евакуйовано 6 поранених «кіборгів». Російські бойовики впродовж ночі двічі обстріляли з гранатометів новий термінал, з реактивної артилерії – метеовежу.
13 січня через масовані ворожі обстріли обвалилась диспетчерська вежа аеропорту, яка в народі стала символом його оборони. Того ж дня бойовики знову висунули «кіборгам» ультиматум — піти до 17:00 з нового терміналу. Якщо цього не зроблять, то їх знищать. Наші хлопці — вибрали бій! Внаслідок невдалої атаки 13 січня загинуло понад 250 російських військових і бойовиків. Українські бійці продовжили контролювати територію.
Остання ротація у ДАПі відбулася в ніч з 13 на 14 січня 2015 року. А 16 січня бій на летовищі тривав з 6-ї ранку до 2-ї ночі.
Також у ніч з 16 на 17 до нового терміналу прибуває підкріплення від 90 окремого аеромобільного батальйону у складі 15 осіб, які одразу долучаються до бою. 17 січня «кіборги» відбили частину території аеропорту, завдавши ворогу втрат.
19 січня бойовики підірвали частину перекриття другого поверху, де перебували українські військові. Згодом було вщент зруйновано диспетчерську вежу керування польотами, яку героїчно тримали всього шестеро кіборгів 90 окремого аеромобільного батальйону. Після вибухів у новому терміналі розпочався наступ з усіх боків. Утім українські захисники продовжували героїчно захищати руїни вежі.
20 січня 2015-го…
Злітно-посадкова смуга повністю виведена з ладу, а українські підрозділи продовжують завдавати бойовикам важких втрат у живій силі та техніці. У період з 8:00 до 12:00 українські воїни провели операцію з відбиття ДАП. А о 14:56 проросійські сили здійснили другий підрив нового терміналу у результаті чого відбулася руйнація об’єкта і українські захисники зазнали найбільших втрат.
Упродовж наступних днів під лютою загрозою смерті бійці 90 окремого аеромобільного батальйону покинули руїни диспетчерської вежі, викликавши на себе вогонь «Градів».
Це були останні герої, які захищали Міжнародний аеропорт «Донецьк» імені Сергія Прокоф’єва.
Вважається, що бойові дії у Донецькому аеропорту тривали 242 дні й вщухли 21 січня 2015-го. А офіційною датою завершення його оборони визнано 22 січня, коли його залишив начебто останній уцілілий «кіборг». Проте, чималий клапоть доти незагарбаної території ДАПу ще близько двох діб після 21-го січня з пекельними боями тримало всього-на-всього семеро українських десантників 90 аеромобільного батальйону. Ворог казився від безсилля, нездатний усіма своїми силами вибити сімку «кіборгів» із будівлі пожежної служби летовища.
В останню ніч бойовики інтенсивно обстрілювали «пожежку» з усіх стрілецьких та артилерійських калібрів. Десантники вперто огризалися вогнем, доки перед світанком їм не скомандували відійти. Тоді кожен взяв із собою по дві одиниці стрілецької зброї з двома боєкомплектами на кожну, по кілька гранат. І, під «симфонію» ворожих пострілів і вибухів, група вислизнула із розбитої будівлі.
У різний час безпосередньо в аеропорту й на прилеглих об’єктах воювали спецпризначенці 3 окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних бригад, 93 окремої механізованої та 57 окремої мотопіхотної бригад, 90 окремого аеромобільного та 74 окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», українські добровольці. Багатьох із них відзначено державними нагородами, деяких – посмертно.
Оборона Донецького аеропорту показала, що сила духу українців сильніша за російську зброю. Українські захисники можуть дати відсіч будь-якому ворогу, навіть якщо він має суттєві переваги… Оборона ДАПу змінила ставлення до України у світі.
За даними українського незалежного проекту «Книга пам’яті полеглих за Україну», які були оприлюднені в січні 2018 року, підтверджені дані щодо втрат українських військових за період 242 днів оборони Донецького аеропорту становлять 100 осіб загиблими.
Волонтер проекту Герман Шаповаленко підкреслив, що число 100 — не заокруглення, а верифікований перелік. Точне місце загибелі чотирьох бійців не вдалося встановити, тому їх імена не були внесені до цього переліку. Ще четверо чоловік на січень 2018 були відсутні у тому списку — їх тіла не були знайдені. Враховуючи ці фактори, повний перелік імен, за словами Шаповаленка, може дещо змінюватися в залежності від того, що вважати територією ДАП, тому перелік може мати 99—109 прізвищ. Число поранених оцінюють у 440 осіб, згідно повідомлень у ЗМІ.
Російські втрати на даний час порахувати неможливо – кілька тисяч осіб.
За одними даними: 800 чоловік загиблими і близько 2000 пораненими
Проте, облік загиблих колабораціоністів і російських «добровольців» місцеве та центральне командування практично не проводило.
Дані про кількість та персоналії загиблих і поранених кадрових військових ЗС РФ засекречене керівництвом держави-агресора.
Загалом ставлення російської імперії від часів комуністичного режиму – СРСР і до сучасної Російської Федерації до власних військовиків незмінне – “гарматне м’ясо”.
Героїчна оборона Донецького аеропорту – одна з головних подій цієї війни, яка відновила боєздатність Української армії, показала її силу та ефективність.
Російський агресор, маючи переважаючи сили і засоби ведення бойових дій, порушуючи всі можливі правила та звичаї ведення війни, програв і ідеологічно, і тактично, і стратегічно.
Українське суспільство, насамперед молодь, повинне знати історію цього подвигу Українських оборонців та вшановувати Героїв.