Короткий життєвий шлях
Никоненко Сергій Григорович народився 21 грудня 1962 року у селі Петрівці Миргородського району Полтавської області.
За станом здоров’я військову строкову службу не проходив. Працював у нафтогеологорозвідувальних експедиціях глибокого буріння в Полтавській області та на Крайній Півночі Росії. Після здобуття Україною незалежності повернувся у Миргород, став приватним підприємцем.
Активний учасник волонтерського руху, а згодом й антитерористичної операції – з червня 2014 року добровільно став до лав захисників України. Командир розвідувального підрозділу 24 окремого штурмового батальйону Збройних Сил України «Айдар».
18 січня 2015 року у селі Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області отримав поранення, несумісні з життям, внаслідок нічного обстрілу села з реактивної системи залпового вогню «Град». За свіченням воїнів «Айдару», Сергій Никоненко прикрив собою комплекти боєприпасів, чим вберіг не одне життя. Помер у лікарні міста Щастя. Похований в Миргороді 21 січня 2015 року з військовими почестями, у місті оголошено жалобу.
Сергію було 52 років.
Спадок воїна
Донька Сергія – Ярослава разом з батьком та сестрою займалися волонтерством. 2018 року вступила на військову службу за контрактом — до Окремого президентського полку. 15 жовтня 2019 загинула на бойовому посту поблизу міста Мар’їнка — від влучання кулі снайпера у голову.
Життя після смерті
Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», Никоненко Сергій Григорович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Рішенням Миргородської міської Ради Полтавської області №6 від 17 березня 2017 року “за мужність і героїзм, незламність духу при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України присвоєно звання „Почесний громадянин міста Миргорода” (посмертно)”
