1 липня 2014 року, в результаті поновлення активної фази Антитерористичної операції, військовими силами України розпочато знешкодження російських збройних формувань в населених пунктах Краматорської агломерації та відновлена воєнна блокада головного оперативного військового табору російських бойовиків Сектору «Б» в місті Слов’янськ. Протягом дня в північній частині Слов’янського району, неподалік від Слов’янська українськими силовиками знищено тренувальний табір та нейтралізовано близько 250 російських бойовиків (майже 70 відсотків з яких — чеченці), а вже 2 липня відновлено контроль над смт Райгородок та селами Різниківка і Рай-Олександрівка.
3 липня 2014 року силами АТО було заблоковано місто Миколаївка, де знищено 6 опорних пунктів проросійських бойовиків, знищено склади боєприпасів у Миколаївці та у районі Семенівка м. Слов’янська, а також вийшли до автотраси «Харків — Довжанський», унеможливлюючи таким чином проникнення бойовиків зі зброєю на захід, північ та схід. У боях загинув один та поранено 4 українських військових, а в той же час, за даними РНБО, втрати терористів сягнули понад 150 осіб. А 4 липня 2014 року Миколаївка була повністю звільнене від проросійських бойовиків та взято під контроль силами АТО, яким здалось у полон більше понад 50 терористів на чолі із ватажком на прізвисько «Скорпіон».
Під час операції зі звільнення від бойовиків селища Миколаївка звільнено 150 жінок та дітей, які більше 2 діб знаходились у підвалі Будинку культури. Згідно з інформацією, заручників бойовики збиралися використати в якості живого щита.
Поступово в лавах російських бойовиків на підґрунті безрезультатного адміністрування та фінансових проблем посилюються панічні настрої й загострюються внутрішні конфлікти. Протягом 1—4 липня бойовики масово дезертують в напрямку Донецька, інша їх частина — на деякий час самоорганізовуються в місті Слов’янськ, однак вже 5 липня теж тікають через Краматорськ, Дружківку і Костянтинівку до Донецька та Горлівки, мінуючи та підриваючи за собою залізничне полотно й автомобільні мости.
За твердженням ватажка терористів І. Гіркіна таке рішення було прийнято задля того, щоб «зберегти сили», натомість основні сили терористи передислокували у Горлівку та Донецьк. Відступ терористів дозволив українським військам увійти до міста, встановити державний прапор над міськадміністрацією, та розпочати місію з надання гуманітарної допомоги мешканцям міста. У підвалах та приміщеннях Слов’янська, які російські бойовики обладнали під склади для зберігання амуніції, було виявлено чимало озброєння. Зокрема 12 ПЗРК «Ігла», 42 вогнеметів «Шмель», а також протитанкові ракетні комплекси «Фагот», численні гранатомети РПГ-18 «Муха», РПГ-26 «Аглень», протипіхотні і протитанкові міни, снаряди та набої різних калібрів, радіо-обладнання тощо, що говорить швидше про втечу, ніж про організований відхід.
Відхід терористичного угруповання Гіркіна дозволив протягом 5-6 липня встановити український контроль над містами Краматорськ, Артемівськ, Дружківка та Костянтинівка.
Загалом упродовж 5 — 7 липня силами військовослужбовців Збройних Сил України здійснено остаточне звільнення Артемівського, Мар’їнського і Слов’янського районів Донецької області від залишків чеченських найманців, які залишилися прикривати відхід російських бойовиків; завершено демілітаризаційні й інженерні роботи з розмінування інфраструктурних об’єктів, демонтажу фортифікаційних укріплень, ліквідації зброї й боєприпасів, та розпочато місію з адаптації регіону до мирного життя.