Перший напад на підрозділи прикордонної служби був здійснений ще 7 травня, коли було захоплено 5 українських прикордонників. 21 травня зазнав атаки відділ прикордонної служби «Станично-Луганське», у прикордонників були поранені. Проросійські найманці намагалися зробити для себе прохід і проїзд абсолютно безперешкодним, адже прикордонники не один раз ставали на перешкоді вільному рухові колон техніки з території Російської Федерації. Луганський прикордонний загін лишався єдиною державною установою в Луганську, над якою на початку літа 2014 року було піднято український прапор
В ніч з 1 на 2 червня, близько 00:30 до управління Луганського прикордонного загону прибули близько 100 озброєних бойовиків, які розташувалися навколо території бази. Переміщення бойовиків було відмічене через тепловізори. Перша атака зі стрілецької зброї розпочалася близько 4 години ранку і тривала близько 40 хвилин. 1 червня Державна прикордонна служба оприлюднила відео штурму.
Дії українських прикордонників були сильно обмежені через те, що бойовики вели вогонь з житлового кварталу. Бойовики використовували тактику «живого щита», займаючи для вогневих точок квартири з мирними мешканцями, зокрема вели гранатометний обстріл застави з даху будинку. За словами прессекретаря Луганських прикордонників Олександра Трохимця, відповідати оборонці застави були змушені лише з легкої стрілецької зброї і підствольних гранатометів. Українським прикордонникам надавала підтримку армійська авіація на гелікоптерах та літаки Повітряних сил ЗСУ.
Вранці 2 червня прикордонники ввімкнули по гучномовцю гімн України. Близько півдня бойовики запросили перемир’я – забрати поранених і вбитих. Оборонці прикордонної застави використали даний час для укріплення своїх позицій. Також викликали швидку допомогу для поранених товаришів – першу допомогу надавали в імпровізованому шпиталі у підвалі, але важкопоранених прикордонників лікували вже в лікарні. Через годину бій поновився, хоча це вже не був той шквальний вогонь, як о 4-й годині ранку.
Станом на 3 червня прикордонники продовжували триматися в облозі, інтенсивність ведення вогню зменшилась. Терористи очевидно не очікували такого спротиву і на відкритий штурм іти не наважувались. Ставало очевидним, що штурму не буде, проте відступати бойовики також не збирались. В українських захисників закінчувались припаси, тож близько 2 години ночі 4 червня особовий склад Луганської прикордонної застави залишив територію застави да вирушив в напрямку Біловодська. З собою взяли зброю, прапор частини, найважливіші документи. Решту – знищили. Постійним місце дислокації став населений пункт Старобільськ.
В ході бою було поранено вісьмох прикордонників. Терористи втратили, за різними даними, від 5 до 10 осіб, приблизно 30 проросійських найманців отримали поранення.